Я з тих, хто любить,
Хто вірить і творить.
Хто знає мову,
Та нею говорить.
Хто хоче і може, шукає й знаходить.
Москалів словом до сказу доводить...
Хто разом з вами стояв на майданах,
І не бажає жити в кайданах...
Хто пам`ятає минуле, і творить майбутнє,
Де вічне світло надії присутнє,
Хто прагне цілувати руки жіночі,
Хто ходить гордо в вишиваній сорочці.
Хто сурму побідну чує душею,
І не продався чужому кощею,
Хто батьківщину бачить своїми очима,
Майбутнім кого є Україна...
О. Вільний
--------------------------------------------------------------------------------
ОГНЕННОЙ ЮЛЕ !!!
Отринув все рамки регламента,
И чтя лишь одну Конституцию,
Ты в цвет своего темперамента
Окрасила всю Революцию.
От огненной, пламенной страсти
Земля загорелась под троном –
И как же поблёк лик у Власти
На этом пылающем фоне!
Ты твёрже любого металла!
Нежней и прелестней настурции!
Для всей Украины ты стала
Надеждой, ЛЮБОВЬ РЕВОЛЮЦИИ !!!
--------------------------------------------------------------------------------
ТИ ЗРІКСЯ МОВИ РІДНОЇ
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів'яне!
Ти зрікся мови рідної. Ганьба
Тебе зустріне на шляху вузькому...
Впаде на тебе, наче сніг, журба —
Її не понесеш нікому!
Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
В твій слід він кине сміх — погорду!
Ти зрікся мови рідної...
Дмитро Павличко
--------------------------------------------------------------------------------
Українська лайка на прізвисько Матюк..
Раніш цю “собаку” вживали до рук..
.. І до ротів:
Лаявся ж українець нею й поготів!
Чулось таке на всі боки: О, льотра, лайдак,
Кгутина, збитник, псотник, (життя ж таке – так...)
Українська лайка, - любили її
І вельможі уживали та і шахраї..
І казали: “Дідько й годі!”
При халепі чи нагоді!
Чи при сварці теж вживали...
Та потроху забували,
Тобто не так щоб потроху,
(Не німі же ж ми, їй Богу!)
а відразу відреклись,
І тапера – ось дивись:
“Йоли-пали”,” твою мать”...
Чи “фак офф”..
Стала лайка так кульгать!
Впала, бо не хто не любить,
Не покормить приголубить...
Інші ж (чужі), твою мать,
Як заладили вживать,
Що не знаємо для чого,
Що воно таке й від кого?
І чому нема свого?
Є...та дуримо кого?
Ну – себе, а більш нікого..
Дурням – не у Рай дорога....
Хоч покликати нам лайку,
Щоб не слухать балалайку,
Не давитися хотдогом,
Не стріляти там за рогом,
Пити не водку - горілку...
Лайка – може (й це не жарт)
Не дає чи розум, гарт,
Не розбурхує натхнення,
Не всолоджує варення,
Лайка – звісно, річ брудна,
Та потрібна як вона!
Без неї немає мови,
Повноцінної розмови,
А тому – і нас немає,
Повноцінних...(як буває?)
Тож любіте Матюка!
Це, собака, - й ще яка!
З ним господар повноцінний!
Лається ж бо він відмінно!
--------------------------------------------------------------------------------
Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало,
Два важных правила запомни для начала:
Ты лучше голодай, чем что попало есть,
И лучше будь один, чем вместе с кем попало.
Омар Хайям
--------------------------------------------------------------------------------
МАРШРУТКА
У маршрутці сиділи ми поряд:
Я дивився, аж мало не вмер
У очей синіх збурене море
І відточених ніжок шедевр.
І я майже уже закохався,
Та аж так, що терпіти не міг,
І, набравшись зухвальства, зібрався
Їй освідчитись прямо при всіх.
Та вона враз як зірветься з місця
І на цілий салон закричить:
- Папрашу вас я астанавіцца,
Мнє здєсь нада уже вихадіть!
Різонули, мов лезом кинжальним,
Ці брутальні по вухах слова,
І неначе під молот безжальний
Моя бідна лягла голова.
--------------------------------------------------------------------------------
Навіщо мови нам чиїсь?
Лише одну я поважаю.
Цією мовою колись
Уперше я сказав „кохаю”,
На ній, на рідній, на моїй
Завжди звертаюсь до дитини,
До бюрократів, і повій,
До пересічної людини,
На ній і батько мій читав
Мені казочки чудернацьки,
На ній і перший іспит склав
Я у часи свої юнацьки...
Чого ж ви до**ались, б**дь,
До мене, як вороже військо?
Я просто хочу розмовлять
Прекрасной мовою. РОСІЙСЬКОЙ.
--------------------------------------------------------------------------------
Напередодні. Моєму Президентові присвячується (24.07.06 наперодні можливого розпуску пардаменту)
Конатиме довго й болісно,
Упавши на зламані крила,
Якщо не почує голосу
Того, кого так любила.
Злоякісною пухлиною
Набрякло туге мовчання.
Це він - щодня, щохвилини -
Втрачає її, втрачає...
Колись, на порозі виміру,
Де Божа - і людська - милість,
Він так її гарно вимріяв,
Як жодному ще не снилось.
Тепер, на межі з безоднею,
Де все заросло полином,
Погляньте: лежить без одягу
Кохана його країна.
Лежить під ногами виродків,
Накрита чужинським матом.
...Навіщо ж ти її виборов,
Щоб зараз - ось так - віддати?..
Залишиться це загадкою,
Кого б не обрали винним.
Нехай би тільки нащадки
Не плюнули в домовину.
Наталія Тимошенко
--------------------------------------------------------------------------------
Вийшов я в поле, вітер свистів
Я витерпів це
бо ср..и хотів
--------------------------------------------------------------------------------
КУШНАРОЬВУ
И вот наступила расплата,
Жестокая фауны месть.
Кабан застрелил депутата.
А мог бы, пожалуй, и съесть.
--------------------------------------------------------------------------------
ЯКЩО…
Як вистоїш, коли всі проти тебе—
Упали духом і тебе кленуть, і
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять —
в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту — і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш Воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.
--------------------------------------------------------------------------------
ДОЛГ УКРАИНЕ
Знаете ли вы украинскую ночь?
Нет, вы не знаете украинской ночи!
Здесь небо от дыма становится черно,
И герб звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой, удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,
Проводов уздой смирив Днепровье,
Днепр заставят на турбины течь.
И Днипро по проволокам-усам
Электричеством течет по корпусам.
Небось, рафинада и Гоголю надо!
Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин;
Мы знаем Италии безрукие руины;
Мы знаем, как Дугласа галстук краплен...
А что мы знаем о лице Украины?
Знаний груз у русского тощ -
Тем, кто рядом, почета мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вот украинское сало.
И с культуры поснимали пенку:
Кроме двух прославленных Тарасов -
Бульбы и известного Шевченка, -
Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.
А если прижмут - зардеется розой
И выдвинет аргумент новый:
Возьмет и расскажет пару курьезов -
Анекдотов украинской мовы.
Говорю себе: товарищ москаль,
На Украину шуток не скаль.
Разучите зту мову на знаменах-лексиконах алых,
- Эта мова величава и проста:
"Чуеш, сурмы загралы, час розплаты настав..."
Разве может быть затрепанней да тише
Слова поистасканного "Слышишь"?!
Я немало слов придумал вам,
Ввзвешивая их, одно хочу лишь, -
Чтобы стали всех моих стихов слова
Полновесными, как слово "чуешь".
Трудно людей в одно истолочь,
Собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет, мы не знаем украинской ночи.
В. Маяковский
--------------------------------------------------------------------------------
ХВАЛА ХАЛВЕ
Хвала халве
Халве хвала
Халву халвою крою
Я пахлаву халве пою
не путать с пахлавою
Хохлы халву хавают в хлеб
Волхвы халву лишь хают
Я ж руки за халву при всех
им всем повывихаю
С халвою я на час Халиф
На век халвы Халдей я
В охотку мне халву хвалить
хрен к ней я охладею!
Тем кто хулит сей хлебосол
хайло забью халвою
с халвой напиханной в хайло
хамлу не быть ханжою
Халву хватает хилый хант
хрустит ей хитрый хачик
и даже рыхлый хиромант
хвалёный холит хавчик
Хочу халвы короший холм
хочу халвы с лихвою
Худжанд Хургада и Хеврон
все хвалятся халвою
Чукач Чучхеллу можно вам чихать на чахохбили
но главное хвалу халвам чтоб петь вы не забыли!
--------------------------------------------------------------------------------
Я позабуду все обиды,
И вдруг напомнят песню мне
На милом и полузабытом,
На украинском языке.
И в комнате, где, как батоны,
Чужие лица без конца,
Взорвутся черные бутоны —
Окаменевшие сердца.
Я постою у края бездны
И вдруг пойму, сломясь в тоске,
Что все на свете — только песня
На украинском языке.
Леонид Киселев
--------------------------------------------------------------------------------